Міст Джурджевіча Тара – одна з найбільш відомих пам’яток Чорногорії. З нього відкривається просто фантастичний краєвид на навколишні гори і каньйон річки Тара.
Побувати тут хоча б один раз варто обов’язково – спогади про мандрівку залишаться з Вами на все життя.
Ми відвідали міст Джурджевіча Тара під час екскурсії “каньйони річок Тара і Морача”.
Якщо оцінювати тільки цифри, міст не здається дуже високим: всього 172 метра над річкою Тара. Але коли стоїш там, здається, що під тобою кілька кілометрів. Від пейзажів просто голова йде обертом. Куди б ми не подивилися, навколо гори і могутня річка Тара.
Міст Джурджевіча Тара. Основні характеристики.
Міст Джурджевіча Тара це бетонний арочний міст, який донедавна вважався найбільшим автомобільним арочним мостом в Європі.
Габарити моста Джурджевіча
Довжина: 365 метрів;
Висота: 172 метри;
Кількість арок: 5;
Довжина найбільшого прольоту : 116 метрів.
Міст не прямолінійний. Він злегка вигнутий дугою.
Окремої пішохідної зони на мосту практично немає, туристи ходять прямо по полотну дороги.
Історія моста Джурджевіча.
Цей величезний міст був побудований всього за три роки: з 1937 по 1940. Складно навіть уявити ту титанічну працю, що в нього вкладено. Не обійшлося і без людських жертв. Робочі часто нехтували технікою безпеки – кілька людей зірвалося у прірву каньйону.
Уже через два роки після відкриття моста його довелося зруйнувати. Фашисти захопили територію Чорногорії. Гориста місцевість, величезний військовий досвід чорногорського народу і знання рідної землі допомагали партизанам.
У 1942, коли італійці наблизилися до мосту, його було вирішено підірвати. Щоб не руйнувати міст Джурджевіча повністю, один з інженерів, які будували міст (Лазар Яукович), розробив план по підриву центральної арки моста (так щоб після війни міст можна було відновити).
Операція пройшла успішно. Єдиний в околицях міст через річку Тара був зруйнований, а фашисти зупинені.
Інженеру Лазарю Яуковичу не пощастило. Його спеціально шукали, знайшли і розстріляли прямо на мосту.
Після війни (1946) міст Джурджевіча швидко відновили, а Лазарю Яуковичу тут поставили пам’ятник. Навіть зараз помітно, що одна арка трохи світліша за решту – вона нова.
Як це не парадоксально, але міст названий не в честь героїчно загиблого творця, а ім’ям багатого фермера, що колись жив в цих місцях. Він пропонував місцевим жителям роботу і завжди чесно оплачував їхню працю. Тепер міст названий його ім’ям та ім’ям річки Тара, над якою він побудований.
Міст Джурджевіча Тара сьогодні.
Сьогодні міст Джурджевіча Тара вважається однією з найбільш відвідуваних пам’яток Чорногорії (після пляжів, звичайно).
Він все ще використовується як автомобільний міст, але їздити тут важко – заважає натовп туристів, які активно фотографуються.
Вид з мосту відкривається просто нереально красивий. Жодна фотографія не здатна передати і тисячної частки цієї краси – вона просто не поміщається в об’єктив. Ми спробували сфотографувати для Вас річку Тара, що протікає під мостом:
Поруч з мостом обладнаний кемпінг, дві тарзанки, звідси можна поїхати на рафтинг або в парк Дурмітор.
На багатьох сайтах пишуть, що тут є банджо-джампінг, але його заборонили кілька років тому. Він заважав автомобілістам.
Покататися на тарзанці коштує 10 євро на тарзанці зліва (вона існує вже 4 роки) або 20 євро на тарзанці справа (вона нова та сертифікована за всіма стандартами). Вибирати Вам. Політ зовсім не страшний, на дійсно гострі відчуття розраховувати не доводиться. Зате вид на навколишні краєвиди відкривається дійсно дивовижний.
Іноді можна побачити як під мостом на надувних човнах пропливають люди в рятувальних жилетах. Це туристи, що вирушили на рафтинг.
Наші враження
Якщо Ви потрапите в Чорногорію, обов’язково відвідайте міст Джурджевіча і екскурсію каньйони річок Тара і Морача. Це одне з найкрасивіших місць в Чорногорії.
Порада: не приїздіть сюди на орендованій машині. Дорога дуже складна. Багато серпантинів, тунелів, несподіваних поворотів, вузьких місць та інших складнощів.
