Поїздка в Албанію на екскурсію
Цікава стаття про екскурсію в Албанію, країну, де побачити можна не тільки бетонні бункери.

Поїздка в Албанію з Чорногорії (Шкодар і Тирана)

Албанія по праву вважається однією з найменш досліджених туристами країн. Не дивно, адже з 1945 року в країні міцно встановилася диктатура. Албанців постійно переконували, що ось-ось почнеться війна, їх прийдуть вбивати до останньої людини. Ніякої інформації з інших країн отримати було неможливо – Албанія стала повністю закритою країною. Кожна сім’я повинна була побудувати собі максимально захищений бункер (їх набудували близько 700 тисяч). Країна була проголошена атеїстичною, церкви, храми і мечеті руйнувалися, будь-які релігійні обряди були суворо заборонені. Та що там говорити, якщо жителям навіть бороди не можна було носити?

І лише після смерті диктатора Енвера Ходжі в 1985 році країні почалися зміни, нехай і не надто швидкі. Країна почала розвиватися, перестала бути закритою. У якийсь момент тут знайшли нафту і з тих пір розвиток Албанії пішов семимильними кроками. Підтягнувся рівень життя, у містах з’явилися хмарочоси і сучасні парки.

Ціна екскурсії: нам екскурсія коштувала 35 євро + обід 10 євро.

Популярні питання про Албанії

Оскільки екскурсія в Албанію досить незвичайна, ми вирішили заздалегідь підготувати відповіді на найбільш поширені питання про поїздку в цю країну.

Чи варто їхати в Албанію?

На більшості туристичних порталів і блогів радять на Албанію час не витрачати. Частково ми з цією думкою згодні – екскурсія з Чорногорії явно не найкраща. Але при цьому країна напрочуд цікава, не схожа на жодну іншу. Приїхавши сюди ми ніби потрапили в інший світ, барвистий, самобутній і непередбачуваний.

В Албанію варто з’їздити, щоб побачити до якої убогості диктатура і закритість довели країну багату на природні ресурси, з м’яким кліматом і вигідним територіальним розташуванням.

На цікаві, пам’ятки, що запам’ятовуються на все життя, Албанія явно не багата (хоча різноманітних храмів тут справді багато). Цікавих куточків в Албанії трохи менше, ніж у Чорногорії.

З іншого боку це найцікавіша мусульманська країна з усіх, що нам вдалося відвідати. Побачити таке химерне змішання релігій, культур і звичаїв Вам не вдасться більше ніде.

Підбиваючи підсумки: якщо Ви приїхали до Чорногорії надовго, обов’язково відвідайте Албанію. Ви отримаєте незабутні враження. Якщо ж у Вас путівка на 7 днів – виберіть якусь іншу екскурсію.

Що можна купити в Албанії?

В Албанії ціни помітно нижче, ніж у Чорногорії, приблизно в 2-3 рази. Офіційна валюта Албанії – леї, але в принципі приймають і євро. При необхідності обміняти валюту буде не складно, але часу на це під час екскурсії буде мало.

У цю країну варто їхати за:

  • дешевим сріблом і ювелірними прикрасами;
  • більш дешевими продуктами;
  • недорогим одягом та сувенірами.

Чи люблять українців в Албанії?

Не дивлячись на те, що на більшості туристичних сайтів розказано як сильно албанці люблять українців та росіян, в житті це сильно не так. Занадто багато хто з місцевих жителів звинувачують у своїх бідах СРСР, а тому до українців ставлення недоброзичливе, їх постійно намагаються обрахувати або обдурити.

Також не варто при поїздці в цю країну одягати кепки та футболки з символікою Montenegro.

Як довго триває екскурсія в Албанію?

Ця подорож досить тяжка і займає майже цілий день. Возять на неї туристів у відносно невеликих автобусах (великі групи банально не набираються), а тому багатьох сильно заколисує.

Чи потрібна віза в Албанію?

У літній туристичний сезон віза в Албанію не потрібна. У зимовий же період віза швидше за все знадобиться, але отримати її буде не складно. Якщо Ви постійно проживаєте в Чорногорії і виїжджаєте, щоб “продовжити” дозволений термін перебування в країні, обов’язково проконтролюйте, щоб Вам поставили штампи і на чорногорській стороні, і на албанській (іноді виникають проблеми).

Поїздка в Албанію – докладний опис екскурсії

Дорога в Албанію з Чорногорії

Не дивлячись на те, що по дорозі до Албанії серпантинів не дуже багато, частині туристів завжди стає погано. Напевно, в цьому винен старенький автобус.

В Албанію ми їздили з Будви. Екскурсія починалася рано вранці. Поки туристи прокидалися, а гід щось розповідав (в основному про те яка диктатура була в Албанії раніше і як міняти гроші), ми зібрали туристів з усієї Будванской Рів’єри, проїхали Бар і зупинилися перед кордоном у невеликому кафе.

Кава тут була дійсно смачною. При бажанні можна трохи прогулятися по магазинах, поміняти гроші, купити срібло (пройти від кафе метрів 200, там буде великий ринок), місцеві вина або коньяк. Срібло тут трохи дорожче ніж на базарі в Тирані, але можна знайти дуже цікаві комплекти з сережок, перснів і браслетів в одному стилі. В елітних магазинах Тирани це досить дорого, а місця з більш дешевим сріблом треба ще знайти. І не завжди на це вистачає часу.

Срібні прикраси в Албанії

Як бачите, срібла тут дуже багато, можна знайти практично на будь-який смак і гаманець. Коштує все помітно дешевше, ніж в Україні

Якщо хочете, можете пройтися до одного з бункерів. Він зовсім невеликий, буквально кілька квадратних метрів.

На всі ці радості виділено близько 20 – 25 хвилин, просимо Вас не спізнюватися і не змушувати весь автобус чекати.

Кордон перетнули дуже швидко. Туристичний автобус пропустили поза чергою і ніякого багатогодинного очікування, як при в’їзді в Європу не було.

Скадар або Шкодер – одне з найдревніших міст в Албанії

З цього моменту до групи приєднується місцевий гід. У нашому випадку це була викладач російської мови в одному з університетів Тирани (це столиця країни).

У Скадар ми були приблизно близько 9 ранку. З історичного боку місто не надто цікаве. Крім Шкодарской фортеці тут майже нічого не збереглося.

Шкодарская фортеця в Скадарі, Албанія

Як бачите, Шкодарская фортеця повністю відновлена і значно “модернізована”

Зате тут цікаво побувати з культурної точки зору. Дуже цікаво спостерігати за тим, як перетворюється “закрита” раніше країна. На багатьох будинках поряд з албанським прапором (двоголовий орел на червоному тлі, Албанія перекладається як “країна орлів”) можна побачити італійський, американський чи будь-який інший. Це означає, що хтось із родини зараз на заробітках.

Люди тут зовсім не такі, якими албанців показують у фільмах. Чоловіки високі, статні, з дивовижно блакитними очима і нітрохи не схожі на циган-жебраків або головорізів, якими їх малює Голлівуд.

Будинки в Шкодарі в основному дво- або триповерхові, кольорові і симпатичні (правда подекуди фарба і облупилася, але загального враження це не псує). Дуже багато зелені і парків. Поруч з п’ятиповерхівками радянського зразка можна побачити і цілком собі сучасні будівлі. Все це намагаються прикрасити яскравими фарбами. Екскурсія в основному з вікна автобуса, так що особливо багато чого Вам побачити не вдасться.

На панорамі самий центр міста Скадар:

Але що нас найбільше здивувало – так це неймовірне змішання релігій. Не дивлячись на те, що Албанія вважається мусульманською країною, тут буквально в ста метрах один від одного можна побачити і мечеть, і православну церкву і католицький храм. Нічого дійсно стародавнього не збереглося, але кількість релігійних споруд дуже вражає. Схоже, албанці прагнуть надолужити згаяне за роки вимушеного атеїзму.

Ніякого релігійного фанатизму ми не помітили. На білбордах і в рекламі часто зустрічаються оголені жіночі ноги, жінки одягнені цілком по-європейськи.

При цьому помітно, що країна все ще дуже бідна. Ціни тут невисокі, місцеві жителі їздять в основному на велосипедах, а ті, що зуміли накопичити на автомобіль, купують Mersedes – тут це ознака статусу.

А ще тут дуже багато пам’ятників і зображень матері Терези. Вона була албанкою, чим місцеві жителі дуже пишаються.

Тирана – столиця Албанії

На в’їзді до Тирани нам кинулася в очі дуже велика кількість жебраків. У місті їх зовсім немає. Чому так виходить – не знаємо. А ще на багатьох сайтах пишуть про те, що на кожному кроці зустрічаються бункери. У житті це не так. Їх залишилося досить мало, а в туристичних регіонах взагалі прибрали майже всі, залишивши буквально кілька штук, щоб показувати туристам.

Сама албанська мова дуже цікава і не схожа на жодну іншу. Мовний бар’єр тут стоїть досить гостро, хоча молодь абияк спілкується англійською, а люди у віці ще трохи пам’ятають російську.

У Тирані дуже цікаво поєднуються старі радянські споруди (які місцеві жителі розфарбували яскравими квітами) і красиві сучасні багатоповерхівки. Вулиці тут дуже зелені, багато парків, фонтанів і проспектів. Загалом не дивлячись на бідність країни, враження вона справляє цілком позитивне.

Як Ви, напевно, помітили, ми дуже багато пишемо про будівлі та людей. Це тому, що пам’яток, як таких, тут збереглося дуже небагато. І це в країні, історія якої налічує близько 6000 років! За роки диктатури майже все було зруйновано і замінено на типові споруди.

Зараз мером міста прийнято рішення всі нудні, сірі будинки розфарбувати і зробити максимально яскравими. Можливо, це має сприяти розвитку туризму.

Якщо вірити більш досвідченим туристам, подалі від столиці збереглися й цікаві куточки, але в екскурсії з Чорногорії їх просто не відвідують.

Піраміда в центрі Тірани

Піраміда в центрі міста Тірана

В Албанії можна побачити навіть піраміду. Раніше тут був музей, зараз – телеканал.

У центрі міста можна піднятися на своєрідну піраміду. Будівля просто величезна, а площа приміщень сягає 17 000 м².

Колись тут був музей Тирани, під час війни розміщувалася база НАТО та миротворчих організацій. Потім піраміду планувалося розібрати, а на її місці побудувати будівлю албанського парламенту, але місцеві жителі виступили проти. Потім піраміду хотіли перетворити в оперу, але через нестачу фінансування проект був заморожений (відразу після того, як демонтували і перепродали мармурову обшивку будівлі).

З 2001 року тут розташовується один з найбільших телеканалів країни, а прилеглі території використовують як стоянку для автобусів та автомобілів.

Це не зовсім туристичне місце, а тому Албанія показується нам з абсолютно нового боку – вже далеко не такою охайною і доглянутою. Видно, що люди живуть дуже бідно.

Різноманітні церкви і храми тут зустрічаються практично на кожному розі. Але всі вони сучасні, побудовані за останні кілька десятиліть. Проте подивитися їх дуже цікаво. Це дивовижне змішання католицької, православної та мусульманської релігій запам’ятовується надовго.

Наприкінці екскурсії Вам виділять трохи вільного часу. Ви можете або відправитися на ринок і прикупити там дешевого срібла, одягу та продуктів, або пообідати в невеликому ресторанчику.

Якщо ж побродити по місту, можна знайти дуже цікаві куточки. Нам, наприклад, запам’яталася будівлю з напрочуд гарними арабськими візерунками. Знаходиться вона на площі Скандербега, буквально поруч з мечеттю. Знайти її буде не складно.

Скандербег – людина, яка увійшла в легенди.

Пам'ятник Скандербегу і Албанська прапор

Це пам’ятник Скандербегу. На задньому плані можна побачити албанський прапор.

Не дивлячись на те, що в Албанії збереглося дуже багато міфів, легенд і переказів, майже всі вони засновані на абстрактних ідеях. Усі, крім однієї. Вона розповідає про легендарну людину та полководця, який на чолі всього 300-т вершників раз разом наносив туркам нищівні поразки і не тільки повністю звільнив країну та домігся незалежності Албанії, а й був визнаний її правителем.

Албанія завжди була країною невеликих кланів або фісів. За всю історію їм вдалося об’єднатися лише одного разу, саме під керівництвом великого полководця Георгія Кастріота Скандербега. Албанія стала наскільки могутньою країною, що змогла повністю відвоювати свою територію у турків, що тоді здавалися непереможними, і проголосити незалежність.

Знову завойована вона була лише через 11 років після смерті цієї великої людини від малярії.

Для албанців Скандербег став національним героєм, про якого розповідають міфи і легенди, від смішних, до героїчних, повчальних і сумних.

В Албанії є площа Ськандербега – центральна площа міста Тирана, яка знаходиться поряд з ратушею.

Що ще варто подивитися в Тирані?

Якщо у Вас буде вільний час – постарайтеся відвідати базар. Він знаходиться буквально в 200-х метрах від ресторанчика, в якому Ви будете обідати (треба повернути праворуч, гід розповість). Там дуже багато прикрас і виробів зі срібла і коштує все це набагато дешевше, ніж у нас.

Дорога назад нам майже не запам’яталася. В Будву ми приїхали близько 9 години вечора.

Підбиваємо підсумки: кому варто з’їздити в Албанію?

Нам Албанія дуже сподобалася, але повернутися сюди саме на екскурсії з Чорногорії особливого бажання не виникає. Сюди обов’язково варто приїхати окремо і пожити хоча б кілька днів, подивитися міста, в які з Чорногорії не возять, відчути культуру, ментальність і традиції албанського народу.

Албанія виявилася зовсім не такою, якою уявлялася нам до поїздки. Ця поїздка змінила не тільки наше ставлення до Албанії та албанців (яке багато в чому сформовано кінофільмами), але й показала до якої убогості можна довести багату країну, якщо встановити в ній диктаторський режим і закритися від зовнішнього світу.

Якщо Ви прилетіли до Чорногорії буквально на кілька днів, то їхати в Албанію ми Вам не радимо. Краще зверніть увагу на екскурсії по Чорногорії, вони не такі виснажливі, трохи дешевші і набагато цікавіші. Особливо радимо Вам відвідати ті ж екскурсії, що і ми. Нам вони однозначно сподобалися.

А ось в Албанію обов’язково приїжджайте окремо. Тут відмінні пляжі і шикарні готелі, які італійці будували в першу чергу для себе, тепле море і дуже низькі ціни. Отримати албанську візу не складно, можна навіть через інтернет. Загалом поки курорт ще не “розкрутили” – дуже рекомендуємо.

Корисні посилання:

Оставить комментарий

Ваш email нужен чтобы сообщить Вам об ответах на вопросы.

Показать полную версию