Монастирський тур
Опис екскурсії Монастирський тур - як ми відвідали монастирі Острог і Цетіньє. Чи варто їхати і чого чекати?

Монастирський тур

В Монастирський тур ми з чоловіком поїхали не випадково: я ще до поїздки детально вивчила всі визначні пам’ятки Чорногорії через інтернет. Звичайно я не могла не звернути уваги на одну з головних православних Святинь, розташовану високо в горах прекрасної південної країни. Тому ще вдома ми запланували першу обов’язкову екскурсію і потім жодного разу не пошкодували про це.

Ціна екскурсії: нам екскурсія коштувала 25 євро+ обід 10 євро+ 5 євро маршрутки до Острога і назад + свічки .

Збір на екскурсію

Виїзд був рано вранці, близько 7. Комфортабельний автобус підбирав пасажирів по шляху екскурсії. На мій подив, охочих було не настільки багато, як на інші, навіть більш дорогі подорожі. Чи то народ у нас ледачий до всякого роду активного відпочинку (більше любить засмагати на пляжі, далеко не відходячи від свого місця перебування), чи то мало хто цікавиться Святинями і воліє відпочити на екскурсії “Рафтинг” або “Джип сафарі”. На мій погляд, Монастирський тур є однією з головних подорожей для кожного, хто зважиться відпочити в Чорногорії і безсумнівно заслуговує на увагу.

Оскільки в дану екскурсію входить відвідування двох Святинь: Острога і Цетінського монастиря, гід запропонувала почати з Острога з тієї простої причини, що після обіду ми можемо дуже довго простояти в черзі через велику кількість бажаючих туристів і паломників.

Шлях до Острогу

За кілька кілометрів до Святині, ми зупинилися біля придорожнього кафе, на протилежному боці якого розташовувалося щось схоже на монастирську лавку (не дивлячись на те, що у самого кафе теж знаходився імпровізований кіоск з сувенірами), де гід дуже рекомендувала купити свічки і сувеніри, так як за її словами часу на покупку всього цього в самому Острозі у нас не буде. Зізнаюся чесно, що на свій страх і ризик я вирішила не піддаватися її умовлянням і купити все необхідне на місці.

Через деякий час задоволена група затарена до вух усілякими сувенірами вже сиділа в автобусі і активно випитувала коли ж ми доїдемо до місця призначення. І ось з’явилися гори, а з ними і крута дорога серпантином. Саме шлях до Острогу я вважаю одним з найнебезпечніших (хоча не було жодного смертельного випадку), тому вразливим людям радимо сідати зліва і подалі від вікна.

Шлях до Острогу

Місце пересадки з великих комфортабельних автобусів на маршрутки

Дорога практично не огороджена і проходить над урвищем, завдяки цьому адреналін в крові гарантуємо. За пару кілометрів до місця призначення наш автобус зупиняється. Нам проводять детальний інструктаж щодо тривалості перебування на території монастиря, просять не запізнюватися і пересаджують в невеликі маршрутки групками по 8-10 чоловік. Не лякайтеся, що не встигнете все подивитися, адже маршрутки до Острога їздять часто, буквально через кожні 2-3 хвилини. Вартість проїзду 2,5 євро з людини.

І ось ми на місці. Строгу красу Острога дуже складно передати на словах. Судіть самі – монастир розташований в горах на висоті 900 м над рівнем моря. Важко повірити, що таку потужну Святиню люди змогли побудувати власними руками. Ми стаємо в кінець довгої черги і слухаємо гіда: вона детально розповідає нам послідовність дій. Залишивши чоловіка стояти в черзі, я пробираюсь спочатку в кіоск, розташований поруч з Монастирської лавкою. У ньому БЕЗКОШТОВНО, в порядку живої черги, роздають кожному прочанинові пляшечку води з цілющого джерела і пляшечку олії. Докладніше про це читайте в статті Василь Острозький – чудотворець і шанований святий. Після цього я вирушила в Монастирську лавку.

Так як часу було вкрай мало, а асортимент лавки величезний, я намагалася максимально швидко купити необхідне і приєднатися до чоловіка (якщо не встигнути повернутися в чергу до воріт, то доведеться стати в самий кінець). У міру просування в черзі, відкривається просто фантастичний вид з гори. Дороги, будинки і дерева здаються зовсім крихітними, наче “ляльковими”. На одному з майданчиків проходила реставрація, тому паломникам цього року вдасться побачити ще більше.

На території монастиря Острог

Вид на територію монастиря Острог з черги

Так як ми звикли, що людей з маленькими дітками пропускають завжди поза чергою, я була трохи здивована побачивши в натовпі священика з крихіткою. Правда вона не вередувала, а слухняно стояла в черзі з батьком, який потім ще й почав приємним голосом наспівувати пісеньку (або колискову). Повільно, але впевнено ми дісталися до ковчега з мощами. Часу розглядати не було, тому вся процедура звелася до благословіння від священика, що сидить поруч з мощами, цілування мощей і уявного прохання (краще про це подумати заздалегідь і всю дорогу просити про найпотаємніше), а також передачі записок за здоров’я та за упокій ченцеві, що знаходиться за ковчегом. Докладніше про це читайте в статті Монастир Острог: фото, панорами, карта.

Хочеться ще раз нагадати майбутнім туристам: для уникнення травм низько нахиляйте голову (стелі в печері дуже низькі).

Далі ми пройшли в наступну печеру, де зберігаються гарматне ядро (під час Другої світової потрапило в печеру з мощами, але не вибухнуло) і кайдани недоумкуватого (він провів ніч біля мощей та повністю зцілився). На ярус вище нашому погляду представився вид на чудотворну виноградну лозу. Якщо вірити прикметам, парі, у якої довго немає дітей варто помолитися біля цієї лози і їх бажання здійсниться.

Ще раз згадаю про прекрасний вид, що відкривається з гори на будь-якому ярусі. Закінчивши огляд Острога, ми сіли в маршрутки і приїхали саме вчасно до очікувавшого нас туристичного автобусу. Далі водій тримав курс на все теж ранкове кафе.

Обід в придорожньому кафе

Гід детально розповіла про меню і розпитала кожного хто що буде замовляти. Враховуючи те, що ми не знали розмір порції, ми з чоловіком замовили однакове блюдо (на скільки пам’ятаю назву нам переклали як “дівочий сон”). Так ось, дорогі читачі порції там виявилися просто величезними! Обід нам обійшовся приблизно в 10 євро з кожного.

Швидко розправившись з їжею, ми вийшли озирнутися навколо в пошуках сувеніра нашому улюбленому туроператору. На тій же стороні, де знаходиться кафе ми ще вранці запримітили невеликий кіоск з сувенірами. Так як гід активно “рекламувала” магазин навпроти, з “шкідливості” вирішили подивитися асортимент найближчого ларька. І ми не помилилися у виборі.

Хай вибачать мене гіди за мою прямолінійність, але саме в найближчому кіоску ми знайшли не лише відмінну подарункового варіанту пляшку ракії, але і дуже приємного співрозмовника. Нехай це послужить невеликої рекламою для того милого чоловіка, який не тільки зробив нам знижку, але ще й дозволив вибрати на пам’ять невелику іконку, між іншим освячену в Острозі. Швидко пролетів час обіду і наша група рушила далі в не менш прекрасний Цетінський монастир.

Перебування на території Цетінського монастиря

Саме місто Цетиньє зустріло нас радо – зеленню схилів і безкрайнім блакитним небом. Невеликий монастир, що примостився біля підніжжя гори Ловчен, дуже затишний і відразу помітний серед архітектурного ансамблю даної місцевості.

Фото Цетінського Монастиря

На фото Цетінський монастир

Нам довелося трохи почекати своєї черги, але це лише пішло нам на користь. Так як Цетінський монастир є чоловічим, нас взяли під свою опіку кілька ченців. З зовнішнім виглядом в монастирі трохи суворіше, ніж в інших церквах, тому деяких туристів попросили прикрити коліна і голову (на території монастиря є для цього хустки і парео, які на час відвідування видаються БЕЗКОШТОВНО, а також довгі штани для чоловіків). Бажаючі встигли написати записки за здоров’я та за упокій і поставити свічки. Докладніше про це читайте в нашій статті Цетінський монастир (Цетіньє). Так непомітно пролетів час і підійшла наша черга. Ми пройшли до церкви присвяченої Різдву Пресвятої Богородиці, адже саме в ній розташовуються основні святині монастиря. Практично не зупиняючись група обійшла всі реліквії і вийшла у двір. Хочеться попередити Вас, дорогі читачі, що фотографувати в церкві суворо заборонено.

На виході з монастиря, біля однієї зі стін розташовується кран з питною водою, а поруч можна побачити руїни старої церкви, зруйнованої турками, також ландшафтну карту Чорногорії, виконану в найдрібніших деталях.

Наша екскурсія підійшла до кінця, ми сіли в автобус втомлені, але задоволені. Весь монастирський тур зайняв у нас практично весь день, але це було того варте. Радимо всім відвідати цю захоплюючу й пізнавальну екскурсію.

Корисні посилання:


Оставить комментарий

Ваш email нужен чтобы сообщить Вам об ответах на вопросы.

Показать полную версию