Під час Монастирського туру нам вдалося побувати в дивовижному місті Цетіньє – древній столиці Чорногорії, славній своєю історією, пам’ятками та Цетінським монастирем.
Історія Цетіньє – древньої столиці Чорногорії
Зараз столицею Чорногорії вважається Подгоріца. Вона знаходиться ближче до центру країни, це цілком сучасне і дуже велике за чорногорським мірками місто. Але справжньою духовною та історичною столицею країни безсумнівно є місто Цетіньє (в іншій транскрипції – Цетінє або Цетинє).
Зверніть увагу, що подивитися Цетіньє в рамках Монастирського туру не вдасться , Вам покажуть тільки монастир. Сюди радимо приїхати окремо.
Як і всі населені пункти Чорногорії, Цетіньє напрочуд зелене і квітуче містечко. Історична та культурна столиця порадувала нас своїми пейзажами. Цетіньє було засновано ще в 1482 році князем Іваном Черноєвічем (правителем Зети).
З часом це місто стало одним з найважливіших центрів Православної Церкви у всій Югославії.
Поява на карті країни нового населеного пункту було викликано декількома факторами. Безсумнівно, першим приводом був історичний. У світлі подій ХV століття, коли турецькі завойовники тіснили правителя держави Зета (середньовічне княжество, яке розташовувалося на території сучасної Чорногорії), останній був змушений покинути свою укріплену столицю і перебратися до підніжжя гори Ловчен.
Так в 1482 році в долині річки Цетіна був влаштований двір Черноєвічей (і саме завдяки протікала в долині річки, місто отримало свою назву). А через 2 роки заснований і Цетінський монастир.
Подальший стрімкий розвиток міста проходив під наглядом династії Черноєвічей. Синові засновника, Георгію, вдалося навіть заснувати перший серед слов’янських країн друкарський двір на території Балкан.
На жаль, в 1499 році, правління було перервано, у зв’язку з втратою незалежності Зети. Лише частина князівства, де зараз розташовується Чорногорія, залишилася вільною.
Протягом наступних двох століть, Цетінє переживав занепад. Він неодноразово піддавався нападам турків і венеціанців. Тому не дивно, що палац і монастир Черноєвічей були зруйновані. А ось вже з 1697, з приходом до влади династії Петровичей-Негошей, Цетіньє потихеньку почав оживати.
Але, тодішнє керівництво довго не могло знайти кошти і час для будівництва міста, хоча, треба віддати їм належне, успішно займалося звільненням країни і зміцненням єдності.
Лише під час правління Петра II Петровича-Негоша, намітився прогрес у розвитку Цетіньє. Місто поступово стало схожим на європейське.
Після того, як в 1878 році Берлінським конгресом була офіційно визнана незалежність Чорногорії, Цетіньє став її столицею.
У наступні часи правління Миколи I Петровича-Негоша, місто збагатилося новими спорудами, такими як королівський палац, перший готель, міська лікарня, банк, французьке, італійське та англійське посольства.
1910 став поворотним в історії Чорногорії. Саме в цей рік вона була проголошена королівством.
Був побудований символ державної влади – Будинок Уряду.
Після Першої світової війни, Чорногорія увійшла до складу Королівства Сербів, Хорватів і Словенців, а Цетіньє розширило територіальні межі.
А от коли після Другої світової війни, парламент Чорногорії переніс столицю в місто Тітоград (зараз місто називається Подгоріца), Цетіньє знову опинилося в кризовій обстановці.
У 1975 році місту було присвоєно Орден Народного героя (аналогічний званню “Місто-герой” в СРСР).
У червні 2006 року після розпаду Югославії і проголошення незалежності Чорногорії, в Цетіньє почався новий період.
Пам’ятки Цетіньє – що варто подивитися?
Цетіньє по праву можна назвати туристичним містом. Хоча, за часів Другої світової війни, місто намагалися розвивати в промисловому напрямку. У Цетіньє були побудовані заводи і фабрики, яким не судилося вистояти після розпаду Югославії.
Хоча місто не може похвалитися морськими курортами, як Котор або Будва, але привабливий він як політичний і релігійний центр.
Міськими пам’ятками можна сміливо вважати:
- Влашську церкву (1450). Примітна тим, що огорожа її була виконана зі стволів трофейної зброї, захоплених у ворога.
- Церква Різдва Богородиці на Чипурі (1484). Була побудована на руїнах зруйнованого Цетінського монастиря Черноєвіча.
- Новий Цетінський монастир (1701). Про нього Ви можете більш детально прочитати в окремій статті.
- Палац “Більярда” (1838). Названий так палац не випадково, адже улюбленою грою Петра II Петровича-Негоша був саме більярд.
- Палац короля Николи I (1863). Це палац останнього правителя Чорногорії з династії Негошей.
- Королівський театр «Зетський Дім», який є найстарішим театром в Чорногорії (1884). Сьогодні «Зетський Дім» – єдиний державний театр в країні.
- Резиденція престолонаслідника «Блакитний Палац». У наш час – резиденція президента Чорногорії (1895).
- Австрійська карта Чорногорії. Знаходиться це диво неподалік від Цетінського монастиря (гід Вам обов’язково покаже). На карті зображено вся Чорногорія, дуже докладно і в об’ємі. Це дивовижне видовище.
Хочеться додати, що раз на два роки в Цетіньє проходить міжнародна виставка мистецтв, яка була заснована принцом Ніколою Петровичем-Негошем (праправнук короля Николи I Петровича-Негоша).
Саме в Цетіньє знаходяться три факультети Університету Чорногорії: факультет образотворчих мистецтв, факультет драматургії і музична академія. А також найстаріша школа міста (1834) – Початкова Школа Петра II Петровича-Негоша.
Не дивлячись на те, що автостанція в Цетіньє відсутня, місто досить привабливе для туристів, в першу чергу завдяки мальовничій місцевості і Новому Цетінському монастирю, в якому зберігається Десниця Іоанна Хрестителя.
Цетіньє сьогодні – яким стало місто з багатовіковою історією?
Прочитавши нашу статтю, Ви, напевно, подумали, що Цетіньє це величезне місто, що складається з древніх будівель. Насправді це зовсім не так. Містечко зовсім невелике, тут в основному стоять невеликі одноповерхові будівлі:
Незвично, правда? Зараз я спробую Вам пояснити чому так вийшло. Як Ви думаєте, чому Цетіньє було побудовано саме в цьому місці?
Йшла війна і було потрібно знайти для нової столиці максимально важкодоступне місце, в яке не могли б пройти вороги. Саме тому Цетіньє був захований у таємній долині в оточенні високих гір. Зараз же жити в такому місті не дуже зручно – складно підвозити продукти харчування, одяг, сувеніри… Тут навіть немає автостанції, що правда не бентежить більшість туристів.
От і вийшло, що духовна столиця Чорногорії насправді виявляється зовсім невеликим, нехай і дуже красивим і цікавим містечком. Гуляючи вулицями Цетінє, можна побачити безліч цікавих куточків. А якщо ще при цьому й уважно помічати різноманітні дрібниці, то можна полюбити це старе місто всією душею.
Звичайно, не в нашій владі відправити Вас в Цетіньє, але ми постараємося показати Вам хоча б одну невелику вуличку цього красивого міста:
