Чорногорці – дуже віруючий народ. У країні безліч монастирів, церков і невеликих каплиць. Кажуть, що в Чорногорії було сільце, в якому розташовувалося рівно 365 каплиць і церков.
Найбільш важливі православні святині можна відвідати під час Монастирського туру, екскурсії по Боко-Которської бухті і поїздки в каньйони Тара та Морача.
Кілька цікавих фактів про монастирі і церкви в Чорногорії
З нашої подорожі в цю країну нам запам’яталося два цікаві факти:
- У Чорногорії безліч чоловічих монастирів і тільки один жіночий, він знаходиться поряд з островом Квітів у глибині затоки Герцег-Нови.
- Місцевий гід Гоца (дуже бажаємо Вам потрапити саме на її екскурсії) розповідала, що чорногорки, відвідуючи церкву, зазвичай не одягають хустки.
Вважається, що покривати голову повинні мусульманки, а не православні. Ось такий от результат багатовікової війни проти Туреччини. До речі, російські гіди про це не згадують. Працює ця традиція далеко не у всіх церквах, є свої тонкощі.
Найцікавіші монастирі, які можна побачити в Чорногорії
Монастирів в Чорногорії досить багато. Найвідоміші і найпопулярніші з них можна побачити або навіть відвідати під час екскурсій. Про них ми і спробуємо розповісти.
Монастир Острог, вирубаний в товщі скелі
Це один з найбільш відвідуваних монастирів світу. Вважається, що за кількістю паломників він знаходиться на третьому місці на Землі. Не знаємо хто рахував прихожан, але людей тут дійсно дуже багато в будь-який час року. І це ми ще не на свята тут були.
Про сам монастир, його реліквії і та важливість для чорногорського народу Ви можете прочитати в окремій невеликій статті про монастир Острог.
А тепер про враження від відвідин монастиря. До монастиря треба їхати на маршрутці (на орендованій машині навіть не намагайтеся). Дорога являє собою звивистий серпантин, практично без огороджень. Кілька разів нам здавалося, що автобус ось-ось впаде в прірву, а туристці з групи навіть стало погано.
Занадто боятися все ж не варто. Якщо вірити гідам, жодного нещасного випадку тут не було – сам Василь Острозький доглядає за паломниками.
Сам монастир дуже цікавий, тут панує непередавана, умиротворена атмосфера. Навіть з урахуванням того, що туристів було дуже-дуже багато.
В монастирської крамниці можна купити свічки або церковні сувеніри, тут же безкоштовно роздають святу воду і освячене оливкове масло. По одному комплекту на сім’ю.
Зверніть увагу, що монастир вирубаний в товщі скелі. Щоразу знаходяться туристи, які б’ються головою об камінь, а потім ще й намагаються лаяти монастир і ченців, вимагати прибрати камінь і прорубати тут “авеню”.
До речі, монастир постійно ремонтується і підновляється, тут часто йдуть будівельні роботи.
Поки Ви будете чекати своєї черги відвідати монастир, можете написати записки з іменами рідних і близьких. Ченці помоляться за них під час богослужіння.
В Острозі Ви зможете побачити мощі Василя Острозького, доторкнутися до інших святинь і побачити кілька доказів того, що монастир знаходиться під захистом вищих сил. Наприклад, не вибухнувший снаряд часів другої світової, повністю робочий.
Цікавий факт: місцеві жителі майже всі носять своєрідний амулет – брояницю. Міняють її щороку. Для цього спеціально приїжджають в монастир. Перша покупка брояниці для дитини – велике свято.
Монастир Морача, самий затишний і умиротворений з усіх, що ми відвідали
Не дивлячись на те, що в Морача немає таких важливих реліквій, як в Острожському або Цетінському монастирях, він залишається моїм улюбленим. Тут дуже красиво, можна шукати тишу і спокій.
Монастир Морача знаходиться високо в горах. Відвідати його можна під час екскурсії каньйонами Тара і Морача.
Ченці обробляють город, у них є своя пасіка. Сам монастир відділений від навколишнього світу досить високою кам’яною стіною і неспішно текучим струмком.
Подивитися тут теж є що. Наприклад, в монастирі збереглися стародавні фрески 16 століття і розкішний різьблений вівтар.
До туристів монахи ставляться поблажливо, але фотографувати всередині церкви не дозволяють – спалахи фотоапаратів шкодять фрескам (взагалі по нашому досвіду фотографувати зі спалахом можна тільки в Ватикані, але там замість картин дуже дрібна мозаїка).
Поруч з монастирем можна придбати церковні сувеніри, монастирський мед з горіхами, наливки та ракію. За спиртне нічого сказати не можемо, а мед був смачним.
Цетінський монастир, де зберігається багато православних реліквій
Цетінський монастир знаходиться на другому місці за відвідуваністю в країні, в старій столиці Чорногорії – місті Цетіньє.
Тут зберігається десниця Іоанна Хрестителя (без двох пальців), частинка хреста господнього і безліч інших важливих православних святинь.
Щоб відвідати монастир, треба трохи почекати поки набереться група з 10-15 осіб. За цей час Ви зможете подивитися об’ємну карту Чорногорії, виконану для австрійських військових і руїни старого Цетінського монастиря – раніше він був в іншому місці, але під час війни монастир довелося підірвати. У нас Ви можете прочитати окрему статтю про історію Цетінського монастиря.
У внутрішньому дворі Ви зможете написати записки за рідних і близьких, придбати церковні сувеніри безкоштовно взяти парео , довгі спідниці і навіть чоловічі штани.
Саме відвідування монастиря триває недовго, постарайтеся не розгубитися і хоча б побачити найголовніші реліквії: десницю Іоанна Хрестителя і частинку животворящого хреста. Багато людей по розгубленості просто проходять мимо.
Монастир на острові Святого Георгія
Самий таємничий монастир з усіх, що нам вдалося побачити в Чорногорії. Знаходиться він на острові в глибині Боко-Которської бухти. На його територію можуть потрапити лише родичі ченців і вищі церковні ієрархи. Навіть наш місцевий гід Гоца ніколи там не була.
Сам монастир дуже красивий і виглядає затишно, на острові ростуть високі кипариси, які надають йому додаткову чарівність.
У монастиря дуже красива історія, багата безліччю несподіваних поворотів. Кілька разів він приходив в повне запустіння, тут навіть розміщувався військовий гарнізон, але щоразу знаходилися люди, які відновлювали монастир.
Пояснюються такі складнощі просто – під час воєн, які за багатовікову історію Чорногорії майже не припинялися, монастир разом з Боко-Которською затокою безліч разів переходив з рук в руки.
Давайте помилуємося видом на монастир з острова Божої Матері на Утьосі (панораму можна обертати).
А ще саме з цим місцем пов’язана красива легенда про чорногорских Ромео і Джульєтту.
Найцікавіші церкви в Чорногорії
Церков в Чорногорії, звичайно, набагато більше, ніж монастирів. Збереглися тут не тільки православні храми, а й католицькі базиліки і навіть турецькі мечеті. Але в цій статті ми розповімо тільки про найцікавіші церкви і храми, які нам вдалося відвідати.
Церква Госпа од Шкрпела, побудована на рукотворному острові
На наш суб’єктивний погляд саме ця церква є найбільш цікавою і найнезвичайнішою в країні. А справа ось у чому:
Колись на цьому місці знаходилася невелика скеля, на якій часто влаштовувалися для риболовлі жителі найближчого містечка Пераст.
Потім вони знайшли на цьому місці ікону і вирішили побудувати тут храм, прямо посеред затоки – затопили кілька піратських кораблів, накидали каміння і зробили острів, який і сьогодні розширюють щороку.
Тільки уявіть собі штучний острів у центрі найкрасивішої затоки Європи, невелику церкву на ньому і зовсім крихітний, але цікавий музей.
Усередині церкви дуже цікаво – можна навіть пройти до тої скелі, з якої все починалося. Тут же зібрана цікава колекція срібних пластинок, які місцеві жителі дарували церкві, якщо вдало поверталися з плавання.
При церкві Божої Матері на Утьосі діє невеликий музей, де зібрані різні предмети побуту і мистецтва, починаючи ще з римської епохи.
Але справжньою перлиною колекції вважається ікона, яку дівчина вишила власним волоссям, поки чекала чоловіка з плавання. Вишивати їй довелося сорок років, а чоловік так і не повернувся…
Але справжньою перлиною колекції вважається ікона, яку дівчина вишила власним волоссям, поки чекала чоловіка з плавання. Вишивати їй довелося сорок років, а чоловік так і не повернувся…
Під різними приводами картину постійно намагаються забрати в Подгорицю, столицю країни, але місцеві жителі активно протестують. У 2015 році картина все ще була на місці.
Якщо навіть Вас не вразить сама церква, просто озирніться навколо. Фантастичний пейзаж точно не залишить Вас байдужими. Не дарма ж саме це місце входить до десятку найкрасивіших заток світу.
Церква Святого Миколая в Которі
Це найбільша і найвідоміша церква в Которі. У 2014 році вхід для туристів став платним і ми, якщо чесно, всередину не заходили.
З цим місцем пов’язана красива легенда. Колись купці пливли до Венеції, де хотіли продати мощі Святого Трифона. Розігрався настільки сильний шторм, що їм довелося сховатися в глибині Которської затоки. Тиждень тривала небувала за місцевими мірками буря, поки комусь з жителів міста не прийшла думка, що це Святий Трифон хоче залишитися в місті. За ніч жителі зібрали необхідну суму і викупили мощі.
Для Святого Трифона побудували окрему церкву і з тих пір він є покровителем міста.
Є й ще одна легенда про жадібного намісника міста. Кажуть, що під час шторму одна з веж церкви впала на будинок намісника і повністю зруйнувала його. Тоді загинула вся сім’я. Не знаємо правда це чи ні, але з тих пір палац правителя знаходиться в зовсім іншому місці – біля входу в місто.
Як би там не було, саме цей храм вважається одним з найбільш важливих і відвідуваних в місті Котор.
Церква Святого Луки в Которі, яка безліч разів ставала то католицькою, то православною
З цією невеликою церквою пов’язана дуже цікава історія. Спочатку вона була православною, але коли в Чорногорію вторглися турки і в Котор масово почали тікати католики , у церкві встановили другий вівтар і проводили богослужіння як за православними, так і по католицькими обрядами. З часом в Которі православних жителів не залишилося і церква стала повністю католицькою. Так вона кілька разів змінювала віросповідання. Потім поруч побудували нову православну церкву і в кожної конфесії була своя церква. Потім католиків в місті не стало, а тому церква Святого Луки востаннє стала православною.
У нас теж з цією церквою пов’язана своя невеличка історія. Зазвичай в церкві дуже багато туристів, але в якийсь момент в церкві крім нас нікого не залишилося. У церкву зайшов батюшка і ми змогли наодинці поспілкуватися з ним хвилин 5-10. А потім церква знову заповнилася туристами і мандрівниками.
Помітив в ваших статтях момент, як на мене, дуже неприємний читачам, так як нав’язує не вірне враження від доріг Чорногорії. Вм скрізь пишете щоб не намагались їздити на орендованих машинах по Чорногорії. Це або ж якийсь PR екскурсій по Чорногорії (доречі, порівняно з машиною, дуже дорогих), або ж ваша влясна фобія.
Хочу внести ясність, навіть якщо цей коммент не буде опублікований. Людям, які досить добре водять автомобіль, поїздки по Чорногорії будуть навіть трішки легші ніж в деяких містах і дорогах нашої України. В Чорногорії дороги хороші, і, порівняно з нами, там притримуються правил дорожнього руху, не всі, але більшість. Там в основному скрізь обмеження швидкості 40-50 км.. По містам і основним дорогам, проблем з водінням взагалі ніяких. В горах, по серпантинам, головне притримуватись правил. Для досвідченого водія взагалі ніяких проблем. Але, порівняно з виснажливими переїздами в автобусах, автомобіль є більш гнучким в плані подивитись більше місць за порівняно менше часу, і, набагато дешевше ніж екскурсії, особливо, коли вас двоє або більше людей.
Особисто мені, після Одеси, Києва і Львова, водіння по Чорногорії було навіть трішки простішим. Тільки вибирайте машинку з механікою і на дизелі. В Чорногорії зрозумієте чому….
Доброго дня.
Звісно, Ваш коментар буде опубліковано. З приводу доріг в Чорногорії існують кардинально різні точки зору.
Варто мені було написати, що дороги в країні не настільки складні, як прийнято вважати, одразу отримав низку коментарів і зауважень, що це не так і дороги насправді нереально складні. А також, запитань від водіїв початківців чи можна їм зі стажем 1 рік їздити по серпантинам.
В результаті, аби спростити собі життя, я вирішив дещо відреагувати тексти. Досвідченим водіям буде достатньо переглянути кілька фото і відео доріг, щоб зрозуміти чи готові вони водити авто в Чорногорії.
Доречі, в російськомовній версії (нажаль, україномовна версія сайту так і не стала популярною навіть у наших співвітчизників) є детальна стаття про оренду авто: де, що, як і чому. Так що жодних переваг екскурсіям чи оренді авто ми не віддаємо.