Історії про Чорногорію дуже різноманітні. Про цю країну ходить багато найрізноманітніших легенд – красивих, романтичних, правдивих і навіть жорстоких.
Сьогодні ми розповімо Вам легенду про чорногорських Ромео і Джульєтту. Вона розповідає про звичайного французького солдата з гарнізону на острові Святого Георгія і прекрасну чорногорську дівчину з Пераста.
У ті часи на короткий термін в Боко-Которській бухті закріпилися французи. Вони потіснили ченців бенедиктинського абатства, яке розташовувалося на острові святого Георгія ще з 12-го століття і побудували тут військовий гарнізон.
Напевно, крихітний острів, розділений навпіл між ченцями і військовими був досить незвичайним видовищем.
У гарнізоні простим солдатом служив юнак на ім’я Фран. А в містечку Пераст навпроти жила дівчина Катіца. Вони любили один одного більше життя і планували одружитися як тільки Фран закінчить службу. Батьки їм не перешкоджали і все складалося якнайкраще…
Рівно до того моменту як прийшов страшний наказ. У ті часи чорногорці підняли чергове повстання і щоб налякати місцевих жителів було вирішено вистрілити по Перасту з гармати. Стріляти випало саме Франу – це був його останній день на службі.
Історія замовчує стріляв Фран сам чи гордо відмовився і сидів у карцері, але чорногорці пам’ятають, що був зроблений один-єдиний постріл, пошкоджений лише один будинок і загинула тільки одна людина…
Жителі Пераста здавна ховали своїх мертвих на острові Святого Георгія, поруч з абатством. Коли юну Катіцу привезли на кладовище, Фран зірвав з себе військову форму і назавжди оселився в монастирі.
Йшли роки. Французи втратили Боко-Которську затоку а разом з нею і острів Святого Георгія. Ченці з острова пішли трохи пізніше. Залишився лише Фран. Щоночі він запалював на могилі коханої сотні свічок.
Дні складалися в місяці, а місяці в роки. Фран постарів, але так само наполегливо продовжував доглядати за могилою. Він запалював свої свічки щоночі. Як би йому не було важко, як би сильно він не хворів або страждав.
І ось одного разу, темної безлунной ночі свічки не запалилися. Місцеві жителі здивувалися і на наступний день вирушили перевірити що ж сталося з одиноким монахом. Знайшли його прямо на могилі коханої…
Кажуть, що в той день кілька юнаків висловило бажання постригтися в ченці. Так був відновлений монастир на острові Святого Георгія, який стоїть і досі.
Зараз на острів нікого не пускають. Навіть чорногорців. Але родичі ченців зізнаються, що і тепер ночами на могилах Франа і Катіци запалюються свічки. Саме їх можна побачити якщо пропливати вночі повз монастир.
Додамо кілька гарних фотографій острова Святого Георгія і Пераста
