Монастир Морача один із найкрасивіших у Чорногорії. Так, тут не зберігається таких важливих православних святинь, як мощі Василя Острозького, Десниця Іоанна Хрестителя або частки Животворящого Хреста. До монастиря не приходять тисячі прочан усіх конфесій, він не входить до списку найбільш важливих релігійних пам’яток світу.
Шукати тут потрібно тишу, спокій і красу.
Я не дуже віруюча людина. Вірніше я щиро вірю в Бога, але не поділяю більшу частину церковної мішури. Коли я приходжу в храм, церкву чи монастир, я не шукаю краси масивних золотих рам, а дивлюся на ікони, мене мало цікавить молитовний екстаз – я шукаю умиротворення і душевного спокою.
Саме тому я так люблю невеликі монастирі, особливо католицькі, де зазвичай буває не багато людей і можна просто сісти і побути наодинці з самим собою.
Який він, монастир Морача?
Ми відвідали монастир під час екскурсії Каньйони Тара і Морача, яка триває близько 14-ти годин. Як Ви розумієте, часу на огляд Морача було дуже мало, але особисто я встиг відчути дивовижний спокій, який тут панує. Буквально куди не поглянь – можна побачити щось чудове і красиве, жодним чином не пов’язане з думкою про суворий монастир. І всі ці дрібниці зовсім не руйнують величі цього прекрасного місця.
Монастир знаходиться високо в горах, в каньйоні річки Морача, але численні туристи з’являються тут практично кожен день. Ченці не проти – вони щедро діляться красою і одухотвореністю цього місця і навіть намагаються в міру сил допомагати прочанам.
Наприклад, на території монастиря можна знайти безкоштовний туалет, а поруч – купити монастирський мед або ракію (чорногорське бренді). Монастир постійно прикрашається і облагороджується.
Наприклад, в 2013 році навколо монастиря почав текти невеликий струмочок, його обкладали каменем. Уже в 2014-му всі роботи були закінчені і побудований зручний місток для туристів.
У якості висновку: гірський монастир Морача затишний, тихий і спокійний. Тут приємно відпочивати і насолоджуватися красою навколишньої природи.
Святині монастиря Морача
Як ми вже говорили, в Морача немає особливих святинь. Це тихе спокійне місце. На мій погляд такими і повинні бути монастирі. Давайте спробуємо перерахувати святині, про які ми знаємо:
- Ікони та фрески: в Морача дуже багато ікон і фресок, красивий розпис на стінах. Наприклад, фреска, присвячена Пророку Іллі, датується XIII століттям і складається з 11 сцен. Вона відмінно збереглася. Більшість монастирських ікон і фресок датують XVII чи XVIII століттям.
- Рука Святого Великомученика Харлампія – головна святиня монастиря. Освячену нею оливкову олію відвозять додому паломники з багатьох країн світу.
- Октоїх (восьмигласник) – перша друкована книга південних слов’ян. Вона надрукована кирилицею ще в 1493 році. Апостол, надрукований Іваном Федоровим (перша друкована книга Росії), вийшов тільки 70 років по тому.
- Рукописна Євангеліє та інші унікальні документи зберігаються в бібліотеці монастиря.
Церкви і споруди в монастирі Морача
Не дивлячись на те, що монастир зовсім невеликий, побачити тут можна багато чого. Ми спробуємо перерахувати найцікавіші на наш погляд пам’ятки:
Церква Успіння Божої Матері
Більшість стародавніх церков в Чорногорії будувалися як усипальниці великих правителів. Не виняток і Церква Успіння Божої Матері, побудована ще в XIII столітті (заснована в 1252 році). Церква славиться не лише своїм унікальним розписом, а й іконами. Найважливішими реліквіями, що зберігаються тут, вважаються ікона Святий Симеон і Святий Сава роботи живописця Косьми, Цетіньській Октоїх (це перша друкована книга південних слов’ян) і рукописні Євангелія XV і XVI століть.
Церква була частково зруйнована в XV столітті – турки боролися з православ’ям: зняли дах і забороняли місцевим жителям захищати ікони та фрески. Довгі роки Церква Успіння Божої Матері стояла без даху – всередину потрапляв дощ і сніг. Це завдало фрескам просто катастрофічний шкоди – збереглося не так багато, як нам би хотілося.
Відновлено церкву тільки в кінці XVI століття місцевим старостою Вучичем Вучетичем, який за це був зарахований до лику святих. На жаль, збереглися тільки фрески з ликами Богородиці та Христа. Також тут можна побачити 11 сцен, що ілюструють життєпис пророка Іллі.
Церква є одним з найбільш значущих православних пам’яток Середньовіччя на Балканах.
Фотографувати інтер’єри церкви заборонено (з вулиці можна) і ми не стали порушувати ці правила. Але якщо все ж Ви хочете подивитися фотографії, знайти їх можна тут або тут. Не знаю чи отримували автори цих фото спеціальний дозвіл, але ми вирішили не “красти” фотографії для свого сайту.
Церква Святого Ніколи
Церква Святого Ніколи набагато менша. Вона зовсім невелика, збудована ще в 1635 році і може похвалитися багатим внутрішнім розписом. Кажуть, що під час османського панування було дуже популярно будувати церкви, які зовні практично неможливо було б відрізнити від звичайних житлових будинків. Так чорногорці намагалися зберегти свою віру.
Монаші споруди і келії
Чернечі споруди і келії органічно вписуються в монастир і нібито утворюють зовнішню стіну. Потрапити всередину нам не вдалося, але навіть зовні вони виглядають дуже красиво.
Джерело зі святою водою
На території монастиря Морача Ви зможете побачити невелике джерело зі святою водою. Вода дуже смачна і вважається цілющою. Радимо набрати її трохи про запас.
Монастирську пасіку
Поруч з монастирем знаходиться невелика пасіка, де мирно трудяться бджоли.
Монастирську дзвінницю
В інтернеті Ви можете побачити безліч красивих фотографій дзвінниці. В основному вони зроблені з якогось специфічного ракурсу так, щоб Ви не могли оцінити її реальний розмір. Насправді дзвінниця зовсім скромна.
