Яка мова в Чорногорії?

Багатьох українців, що збираються тут відпочивати, цікавить: “Яка мова в Чорногорії?”. Спробуємо відповісти на нього з точки зору людей, які вже 10 років сюди літають.

Зараз детальніше розповім про те, яка мова в Чорногорії і про її цікаві особливості. Але це скоріше інформація “для загального розвитку”. Не ображуся, якщо клацнете по одній з кнопок нижче і перейдете до більш корисних розділів статті:

• Чи зрозуміють мене
• Як налаштувати перекладач?
• Розмовник чорногорської мови

Висновок: мовний бар’єр у Чорногорії зовсім мінімальний або його майже немає. З усіх відвіданих нами країн у цьому плані було комфортніше хіба що в Грузії. Та й то в Тбілісі знання англійської виявилося набагато кориснішим, ніж у Чорногорії.

Яка мова в Чорногорії?

Чорногорська. Але туристи з нею стикаються досить рідко. Для них мова скоріше російська або англійська. Яку знаєте, тою й доведеться користуватися.

Чорногорія — одна з найкомфортніших країн для туристів з України. Давайте на секунду уявимо, що Ви вже в Чорногорії і їдете на свою віллу або апартаменти в комфортному автобусі або навіть заздалегідь забронювали трансфер.

Першим, що кинеться Вам в очі — мало чи не половина рекламних щитів і вивісок буде російською мовою. Зайдете в ресторан — там російське меню. Краще б все це було українською мовою, але наших туристів там поки малувато. А російську розуміють громадяни країн Балтії, казахи, ізраїльтяни та багато інших людей. Тому, нажаль, поки так.

Будете орендувати машину через Localrent.com або Сів і Поїхав, з Вами заговорять російською. Вирушите на екскурсію через Olimpus.me, гід говоритиме тільки російською. І так далі…

Цінник у невеликому ресторані. Все російською, але назви не завжди знайомі звичайним туристам.

У багатьох ресторанах поруч із російською назвою ставлять ще й фото страв, щоб точно було зрозуміло.

Російське меню є навіть у зовсім недорогих закладах. Часто його друкують разом із чорногорським.

Іноді, крім російської, англійської та чорногорської, використовуються й інші мови. Але це скоріше рідкість.

Російська мова часто використовується навіть в урядових місцях. Це розклад роботи туристичних центрів у Будві.

А це мій договір з оренди авто. Теж трьома мовами: чорногорською, російською та англійською.

Більш уважні туристи помітять, що чорногорська мова буває у двох варіантах…

Варіанти чорногорської мови

Чорногорська мова схожа на сербську. Але з 2017 року її офіційно визнано окремою мовою. У 2007 році проведено мовну реформу, яка максимально спростила чорногорську мову і прирівняла два її письмових варіанти: кирилицю і латиницю.

У реальності кирилиця зустрічається досить рідко. І переважно на історичних будівлях.

Більшість цінників та оголошень написані латиницею.

Ось, наприклад, розклад автобусів із Будви до Петроваца чорногорською та англійською мовами. Усе досить зрозуміло.

Це означає, що будь-який документ може писатися як кирилицею (буквами, схожими на українські), так і латиницею (англійські літери). Це найцікавіша особливість чорногорської мови.

• В офіційних паперах частіше паралельно використовують обидва варіанти.
• У реальному житті пишуть як захочуть. Латиниця мені траплялася на очі частіше.
• Мені здається, кирилицею користується старше покоління. Я її найчастіше бачу біля церков, де висять оголошення про похорони. Але може це просто так співпало.
• Молодь віддає перевагу латиниці й активно вчить англійську мову. Це зручно для туристів із Європи, які зовсім не вміють читати наші літери.

Загалом, якщо вчили в школі будь-яку іноземну мову, то кирилицю і латиницю читати приблизно однаково просто. Не все на 100% зрозуміло, але загальний зміст вловити можна.

Чи зрозуміють мене в Чорногорії?

Однозначно зрозуміють. Якщо захочуть… Хочеться зазначити, що культурних і ввічливих людей, які не забувають вітатися і посміхатися співрозмовнику, розуміють практично завжди. Людям, які вважають, що тут їм усі щось винні, доводиться трохи важче.

Чорногорська мова входить до слов’янської групи. Багато слів і навіть виразів дуже схожі. Якщо знаєте українську, російську, білоруську, болгарську, польську, словацьку, чеську, хорватську, македонську або словенську мови, це дуже допоможе розуміти чорногорців. Звичайно, не на 100%, але особливого мовного бар’єру все одно не виникає.

Експатів у Чорногорії дуже багато. А тому багато чорногорців цілком непогано розуміють російську мову. Тут живе багато людей з колишнього СРСР. Ще більше приїжджають влітку на заробітки. Тож майже будь-яку послугу можна отримати від співвітчизників з України.

З англійською у чорногорців трохи гірше, але теж все не так сумно. Зрозуміють Вас набагато швидше, ніж, наприклад, у Франції. Цю мову вчить, в основному, молодь.

Якщо мої батьки не відчувають жодних проблем із мовою, то й у Вас усе буде гаразд.

Кого не розуміють у Чорногорії: як треба спілкуватися?

Я давно вже веду цей сайт і мені іноді пишуть що “чорногорці мене не розуміли”. Починаю дізнаватися деталі і складається враження, що люди частково самі винні:

1. Не можна матюкати офіціантів і персонал. Будьте ввічливими. Якщо чорногорець не володіє російською, інтонації та найпопулярніші вирази він точно знає.

   ---

   Писати таке мені здається дивним, але росіяни дуже люблять спочатку дуже голосно обговорювати які “тупі” чорногорці, а потім дивуватися чому їх погано обслужили. Від українців я таке бачив лише кілька разів. Тож теж прошу бути чемними.
2. Будьте скромнішими. Зазвичай чорногорці починають “не розуміти”, коли Ви хочете від них якихось активних дій, та ще й безкоштовно. Чорногорія — не Європа. Відпочивати тут набагато дешевше, але й рівень сервісу не завжди високий.

   ---

   Бачив кілька гнівних відгуків про те, що чорногорці “не розуміли” прохань кудись безоплатно відвезти туриста або перестати палити в зоні для куріння.

   ---

   Це Балкани. Тут курять усі і скрізь. Останнім часом ситуація стала трохи кращою, але все одно Вам ніхто і нічим не зобов’язаний. У ресторанах є зони для некурців. Якщо не переносите запах сигарет, ходіть туди. Не намагайтеся скрізь наводити свої порядки.
3. Тут не дуже прийнято торгуватися. У туристичних місцях це допустимо, але в гірському селі для чорногорців це виглядає дивно. І вони дійсно не розуміють, чого Ви від них хочете: “я ж назвав ціну: купуй або йди”.
4. Чорногорія живе за рахунок туризму. Тож заздалегідь приготуйтеся, що все хороше буде платним. І чорногорці будуть “не розуміти” Ваших спроб максимально заощадити.
5. Чорногорці нікуди не квапляться. Є навіть слово “полако”. Значить щось на кшталт “не поспішай, розслабся, відклади справи на потім”. Ніхто не намагатиметься обслужити Вас максимально швидко або чітко дотримуватися обіцяних термінів.

   ---

   Але справедливості заради так у всіх країнах “гір біля моря”, де ми були.

Загалом, порада дуже проста: не треба будувати завищених ілюзій про Чорногорію. І тоді не буде розчарування. Це хороша країна з відносно добрими і порядними людьми. Але Ви турист. І насамперед усі в Вас бачитимуть джерело доходу.

Чи складно зрозуміти чорногорську?

Якщо говорити про цінники в магазинах (у Чорногорії використовують євро), вивіски, назви харчових продуктів, фрукти або купівлю одягу та сувенірів — розібратися буде не складно.

Проблема скоріше в невідомих нам назвах. Коли я вперше приїхав на Балкани, ті ж “каймак”, “бурек” або “чевапчичі” мені мало що говорили. Багато страв і продуктів лише віддалено нагадують звичні нам і називаються зовсім інакше. Треба куштувати.

Якщо хочете поспілкуватися з місцевими жителями, доведеться докласти зусиль. Але тут теж немає нічого неможливого. Особливо, якщо говорити Ви будете з продавцем — вони трохи більше зацікавлені Вас зрозуміти і щось Вам продати.

Як налаштувати перекладач на смартфоні?

Якщо дуже треба поспілкуватися з чорногорцем, а він не знає ні російської, ні англійської, можете скористатися онлайн-перекладачем. Я віддаю перевагу Google Translate. Чорногорської мови там немає, тож обираєте сербську. Далі користуєтеся приблизно так:

Як користуватися онлайн-перекладачем у Чорногорії через набір тексту?

Як розмовляти через онлайн-перекладач у режимі голосового введення?

Ви можете обрати будь-який інший перекладач. Тільки враховуйте, що не всі вони працюють без інтернету. Може знадобитися туристична сім-карта. Я користуюся DrimSim. Вона класна, але коштує 35 €. Моя вже давно окупилася, але якщо не готові викласти таку суму за доступ до інтернету, гляньте в бік Airalo.com. Вони теж нормальні і коштують дешевше.

Чи потрібен онлайн-перекладач у Чорногорії?

Якщо чесно, то не дуже. Навіть не пам’ятаю коли востаннє доводилося ним користуватися саме для спілкування. Я набагато частіше шукаю в пошуку назви і фото чорногорських страв і продуктів харчування або відгуки про ресторани, ніж користуюся перекладачами.

Але встановити і налаштувати все точно не зашкодить. Це займає лише кілька хвилин, а Ви почуватиметеся набагато впевненіше.

Короткий розмовник Чорногорської мови

Незважаючи на те, що Вас зрозуміють і українською (чи на крайній випадок російською), ми підготували дуже короткий українсько-чорногорський розмовник з найважливішими фразами.

Якщо чесно, самі ми майже не говоримо чорногорською. Вивчили тільки найпростіші фрази: як привітатися (“Здраво”), щось попросити (“Молим те”) або подякувати (“Хвала”). Для звичайного відпочинку цих слів вистачає з головою.

Слова ввічливості:

• Вітаю — Здраво
• Привіт — Чао
• Доброго ранку — Добро ютро
• Доброго дня — Добар дан
• Доброго вечора — Добро вече
• До побачення — Збогом, Довідженья
• Вибачте — Опростіте
• Дякую — Хвала
• Будь-ласка — Молім вас, Молім те
• Велике дякую — Много вам хвала
• Як справи? — Како сте (звертання на Ви) / сі (звертання на ти)?
• Гарно — Добро
• Погано — Лоше

В магазині чи на ринку

• Чи можу оплатити карткою? – Могу лі платіті картіцом?
• Чи можу оплатити дорожніми чеками? – Могу лі путнічкім чековіма?
• Я заплачу готівкою – Платічу готовіном
• Хочу, щоб ви повернули мені гроші – Желім да мі вратіте новац
• Покажіть мені ваш чек? – Могу лі да погледам ваш рачун?
• У вас є дрібні монети? – Імати лі сітно?
• Візьміть здачу – Узміте кусур
• Я тільки дивлюся – Само разгледам

Продукти

• Хліб – Хлєб
• Вершкове масло – Маслац
• Яйце – Яе
• Сосиски – Віршле
• Чай – Чай
• Кава – Кафа
• Молоко – Млеко
• Йогурт – Йогурт
• Сметана – Кисела павлака
• Шоколад – Чоколада
• Цукор – Шечер
• Мед – Мед
• Сир (голландський) – Качкаваль
• Сир (домашній) – Белі сір
• Гірчиця – Сенф

М’ясо:

• Шинка – Шунка
• Ковбаса – Кобасіца
• Копчене м’ясо – Дімлено мєсо, пршут
• Сире м’ясо – Сірово мєсо
• Свинина – Свіньєтіна
• Яловичина – Говєдіна
• Курча – Піле

Риба:

• Річкова риба – Речна ріба
• Морська риба – Морска ріба

Овочі:

• Овочі – Поврче
• Рис – Пірінач
• Морква – Шаргарепа
• Помідор – Парадайз
• Огірок – Краставац

Фрукти:

• Фрукти – Воче
• Маслини – Маслінє
• Ананас – Ананас
• Банан – Банана
• Персик – Брєсква
• Диня – Діня
• Кавун – Лубеніца
• Виноград – Грожде
• Яблуко – Ябука
• Полуниця – Ягода
• Малина – Маліна
• Абрикос – Кайсія
• Груша – Крушка
• Ожина – Купіна
• Чорниця – Боровніца
• Лимон – Лімун
• Апельсин – Поморанджа
• Смородина – Рібізла
• Інжир – Смоква
• Слива – Шліва
• Черешня – Трешня
• Вишня – Вішня
• Лісовий горіх – Лешнік
• Каштан – Кестен

Алкоголь:

• Алкогольні напої – Алкохолна піча
• Сливовиця – Шлівовіца
• Виноградна горілка – Лозовача
• Вино – Віно

Напої:

• Мінеральна вода – Кісела вода
• Сік – Сок

Речі

• Чи можете показати мені…? – Можете лі мі показаті…?
• Який колір хочете? – Кою бою бістє жєлєлі?
• Чим я можу вам допомогти? – Чіме могу да вас услужім? (Хоча в житті продавці найчастіше говорять “Зволіте?”)
• Мені потрібно… – Треба мі…
• Який розмір носите? – Койі брой носіте?
• Мій розмір… – Носім брой…
• Він занадто великий – Сувіше є велік
• Він занадто малий – Сувіше є малі

Торгуємося

• Знижка – Попуст
• Купити – Купіті
• Вибирати – Біраті
• Чи можете замінити…? – Можете лі мі заменіті…?

Ресторани та кафе

• Офіціант! Офіціантка! – Конобар! Конобаріце!
• Нам потрібен стіл на двох – Треба нам сто за двоє
• Вибачте, тут вільно? – Опростітє, да лі є овдє слободно?
• Принесіть, будь ласка меню – Молім Вас, донесітє єловнік
• Принесіть, будь ласка прейскурант вин – Молім Вас, донесітє вінску карту
• Що можете нам порекомендувати? – Шта можєтє да нам препоручіте?

Страви і напої

• Що у вас є на закуску? – Шта іматє за прєдєло?
• Ми хочемо спробувати щось з національних страв – Желімо да пробамо нєкє націоналнє спеціялітєтє
• Будь ласка, обслужіть швидко, я поспішаю – Молім Вас, послужіте брзо, журім се
• Приємного апетиту – Приятно!
• Я це не замовляв – Нісам ово наручіо
• Чи можете замінити це? – Можєтє лі заменіті ово?
• Чи включили ви в рахунок чайові? – Да лі є урачуната напойніца?
• Дякую, це для вас – Хвала, ово є за вас
• Чи можете принести ще трохи хліба? – Можєтє лі донеті йош мало хлєба?

Супи:

• Бульйон – Супа
• Густий суп – Чорба
• Суп курячий – Чорба пілеча
• Суп овочевий – Чорба од поврча
• Суп рибний – Чорба рібля
• Суп томатний – Чорба од парадайза
• Суп яловичий – Чорба говєджа
• Суп грибний – Чорба од пєчурака
• Суп картопляний – Чорба од кромпіра
• Суп з горошком – Чорба од грашка
• Суп з локшиною – Чорба са рєзанціма

Салати:

• Салат картопляний – Салата од кромпіра
• Салат з огірків – Салата од краставаца
• Салат з помідорів – Салата од парадайза
• Салат зі свіжої капусти – Салата од слатког купуса
• Салат зелений – Салата од зелена
• Салат олів’є – Салата од руска
• Салат рибний – Салата од рібля

Другі страви:

• Друге блюдо – Главно єло

М’ясні страви:

• М’ясні страви – Ела од мєса
• Шніцель по-віденськи – Бечка шніцла
• Біфштекс – Біфтек
• Свиняча відбивна – Свіньска крмєнадла
• Тушкована яловичина – Дінстана говедіна
• Молода баранина – Ягнетіна
• Баранина – Овчетіна
• Баранячий окіст – Ягнєчібут
• Смажена свинина – Свіньско печенье
• Печеня з телятини – Телече печенье
• Куряче м’ясо – Пілетіна
• Курча – Пилі
• Котлета – Плескавіца
• Печінка – Джігеріца
• Рублёное м’ясо – Млевено мєсо
• Шашлики – Ражнічі
• Асорті з м’яса – Мешано мєсо
• Дичина – Дівльяч

Рибні страви:

• Риба і плоди моря – Ріба і плодові мора
• Морська риба – Морска ріба
• Сардини – Сардінє
• Устриця – Остріга
• Краб – Краба
• Креветки – Гамборі
• Тріска – Бакалар
• Камбала – Ліст
• Скумбрія – Скуша
• Зубатка – Зубатац
• Тунець – Туна
• Кальмари – Лігньє
• Каракатиця – Сіпа
• Омар – Ястог
• Річкова риба – Рєчна ріба
• Вугор – Єгулья
• Лосось – Лосос
• Форель – Пастрмка
• Короп – Шаран
• Щука – Штука

Спиртне:

• Що ви будете пити? – Шта желітє да попієтє?
• Будь ласка, пляшку білого вина – Молім вас, флашу белог
• Будь ласка, пляшку червоного вина – Молім вас, црног віна

Екскурсії

• Огляд міста – Обілазак града
• Що варто подивитися тут? – Шта бі трєбало обавєзно да відімо?
• Які пам’ятки можна побачити? – Шта іма да сє віді од знаменітості?
• Де можна купити – Гдє сє може купіті
  1. – план міста – план града?
  2. – путівник – водіч кроз град?
• Чи повинен я купити квиток? – Да лі морам да купім карту?
• Вхід вільний – Улаз є слободан
• Не можна входити в церкви і кафедральні собори в пляжному одязі – Нє смєтє улазіті у црквє і катєдралє у одечі за плажу
• Що це за вулиця, площа, будівля? – Коя є то уліца, трг, зграда?
• Я заблукав, заблукала – Залутао (залутала) сам
• Пам’ятки – Знамєнітості

Пляжі

• Пляж – Плажа
• Море – Морє
• Берег – Обала
• Острів – Острво
• Піщаний пляж – Пєшчана плажа
• Гальковий пляж – Шлюнковіта плажа
• Де найближчий пляж? – Гдє є найбліжа плажа?
• Як далеко пляж від готелю? – Коліко є плажа удальєна от хотєла?
• Як пройти на пляж? – Како сє іде па плажу?
• Купання заборонено – Пліваньє є забраньєно
• Де можна взяти напрокат – Гдє сє може ізнайміті
  1. – лежак – лєжалька?
  2. – парасолька – сунцобран?
  3. – човен – чамац?
• Скільки коштує – коліко кошта
  1. – на годину – на сат?
  2. – в день – на дан?
• Допоможіть! Тону! – У помоч! Давім сє!
• Засмагати на сонці – Сунчаті сє
• Лосьйон для засмаги – Лосіон за сунчаньє

Як дістатися?

• Вибачте, де знаходиться …? – Опростітє, гдє сє налазі …?
• Де можу знайти …? – Гдє могу да наджєм …?
• Вам треба повернутися назад – Моратє сє вратіті
• Ідіть по цій вулиці і поверніть направо – Поджітє овом улицом па скренітє дєсно
• Я заблукав – Ізгубіо сам сє
• Як далеко …? – Колико є далєко …?
• Наліво – Лєво
• Направо – Дєсно
• Прямо – Право
• Вгору – Горє
• Вниз – Долє
• Далеко – Далєко
• Близько – Блізу
• Де знаходиться … – Гдє сє налазі …
  1. – пошта – пошта?
  2. – готель – хотєл?
  3. – музей – музєй?
  4. – церква – црква?
  5. – відділення поліції – поліційска станіца?
  6. – аптека – апотека?
  7. – лікарня – болніца?

Проживання

• Як доїхати до готелю …? – Како да стігнєм до хотєла …?
• Апартаменти – Апартман
• Я забронював номер – Рєзєрвісао сам собу
• У вас є вільні номери? – Іматє лі слободніх соба?
• Коли у вас сніданок? – У коліко саті є доручак?
• Як замовити міжнародну телефонну розмову? – Како да наручім разговор са іностранством?
• Хотів би це залишити в сейфі – Жєлєо біх да ово оставім у сєфу
• Чи можу попросити, щоб мене завтра розбудили? – Могу лі да наручім будженьє сутра?